Молодіжний православний форум "AXIOS"

**ZDN** » 13 лютого 2010, 01:23

Слава Ісусу Христу !

т.я. цей підфорум присвячено питанню спасіння душі, то ,думаю, не буде зайвим обговорити таку доволі актуальну проблему, як захоплення іграми, в т.ч. комп"ютерними. Абсолютно чесно скажу - я ігроман. Я із цим "зав"язав", але може засмоктати. На сьогодні спостерегаю таку картину : в моєму інженерному підрозділі у деяких молодих робітників це просто біч. Тобто як робітники вони там відсутні. Доречі, народ хрещений і воцерковлений. Чесно, за 2 тижні до Посту, вирішив спробувать, що воно таке на сьогодні (ігруха СТАЛКЕР, Зов Припяти). Шо вам сказати ? Я колись 3-4 роки невибірався із штучного світу Wolfenstein, Warcraft, Call of Duty, Delta Forse, Counter Strike, Quake, . . . . можна продовжувати довго. Але, сучасний витвір програмерів зацінив. Сімулятор активного і цікавого життя. Штучний світ. Засмоктує в раз.

Це серьозна суспільна проблема. І духовна також. У кого які думки ?

**Ігор** » 13 лютого 2010, 09:01

Сама гра як так напевно що не є самим більшим злом, але якщо гратись в міру. Та нажаль міру дуже важко знайти, особливо из сучасними іграми. Практично всі ігри затягують. Вони так зроблені щоб затягувати. Часто у них важко виграти і ти знову і знову проходиш той же самий рівень і хочешь накінець-то виграти.
Безумовно що краще зовсім не грати. Але потрібне усвідомлення того, що це шкодить твоїй душі (та і тілу також), але не у всіх це усвідомлення є, а іноді усвідомлення є, та тяга до гри переважає...

**kiy** » 15 лютого 2010, 17:25

Баста!
"Моя игра, Моя игра
Она мне принадлежит и таким же как и я.
Моя игра, Моя игра
Здесь правила одни, и цель одна.
Моя игра, Моя игра
Она мне принадлежит и таким же как и я.
Моя игра, Моя игра
Здесь правила одни, и цель одна.

Если хочешь играть – Играй
Если хочешь летать – Лети
Жизнь – это тоже игра,
Если ты упал – Встань и иди!..."

Було награвся з кумом в чіпа з дейлом, до 5-х ранку.. Давно вже баста.
Кум далі пішов й про чорнобильські віртуальні бої чув від нього... Приз шарік-"хамелеон" власне мені більш довподоби.
А друг, доречі, ледь не догрався до того, що кума майже пішла... Все добре в міру.
Проблема має місце в цьому світі, але ім'я їй, як і багатьом іншим "продєлкам Фікса"..
Ви знаєте, "как её зовут".
Бажаю вдачі в бою,- на цьому, нинішньому, реальному рівні!
"Шаблі наголо".. Зображення

p.s. "..І меч духовний візьміть, що є Слово Боже."

**Віктор Чмель** » 03 квітня 2010, 02:31

Мене "ламало" раз на рік-два. Спеціально для цього десь на диску лежить самий перший Half-Life - пограю півгодинки і думаю: "Боже, який же примітивний цей віртуальний світ!" і дуже хочеться повернутися в реальність.

Серйозно ігроманією не старждав, але коли зятягувало, то назад повертили спогади про походи, про цікаві зустрічі, про парк, що поруч, про справи для ближніх і ще багато інших речей, що було б краще і цікавіше зробити ніж сидіти за компом.

Зараз розглядаю не складні копм. ігри, як розвагу у відпустці, тощо. В ігри де побудовано цілий всесвіт (тіпа "Сталкера") і влазити не хочеться, там щоб почати грати треба мабуть годинами розбиратися що і до чого.

**jota** » 12 квітня 2010, 22:48

Все в людинi починається з Волі, яку людина виражає словом Хочу (бажаю, люблю, мрію і т.д.)
Волю людини можна умовно поділити на два типи:
1.Хочу ресурсів - їжі, пити, одяг, житло, комфорт, інформації і т.д.
2.Хочу влади - повино бути по моєму, повино бути так як я Хочу.
Якщо Хочу людини здійснюється вона це називає добром, а якщо не здійснюється, обо здійснюється те що людина не Хоче вона це називає злом.
Компютерні ігри це реалізація бажання влади.Я повинен виграти. Я повинен перемогти.Все повино бути по моємо. Оскільки реальної кари або втрат які стримують немає то задоволення свого Хочу влади може тривати довго. В іграх людина знімає маску і можна побачити її суть. По церковній термінології це звучить - "буйство гордині". І це не жарти.
З повагою jota.
Гоcподи да буде Воля Твоя.

**Віктор Чмель** » 15 квітня 2010, 18:38

jota написав:Компютерні ігри це реалізація бажання влади.Я повинен виграти. Я повинен перемогти.Все повино бути по моємо. Оскільки реальної кари або втрат які стримують немає то задоволення свого Хочу влади може тривати довго. В іграх людина знімає маску і можна побачити її суть. По церковній термінології це звучить - "буйство гордині". І це не жарти.

Так, щось в цьому є. Для самоствердження в віртуальному світі не треба качати м'язи, дотримуватися режиму, потіти в спортзалі, тощо достатньо мати реакцію для натискання на клавіші мишки чи клавіатури, і час/гроші на гру.

З іншого боку, ігри бувають різні, не можна все валити в одну кучу. Є пізнавальні, є стратегії, історичні, навчальні. Правда на фоні всіх інших іх дуже мало.
Але так само мало якісної літератури, музики, тощо.
Тобто тут як і в інших аспектах матеріальної культури треба ретельно обирати, що споживати.

А я мрію, що колись, хтось напише гарну православну комп'ютерну гру, яка буде не тільки вчити, але і розвивати, думати, творити.

**kiy** » 21 квітня 2010, 15:58

Віктор Чмель написав:А я мрію, що колись, хтось напише гарну православну комп'ютерну гру, яка буде не тільки вчити, але і розвивати, думати, творити.

Радуйся! Ти ж її співписьменник!
Хіба форум,- не така православна "стратегія" ?!
Частково бува "не тільки вчити, але і розвивати, думати, творити" може,- за ся ж ручаюся Зображення